 Начебто, ніщо не натякало на такий результат матчу... Але... Динамо - Рубін 0:2.
Чомусь київська атака не могла не лише розірвати казанську оборону, а й навіть розтягнути її. Хто там з наших спромігся на удари? Вукоєвіч та Нінковіч, ось, здається, і все. Атаки як такої у Динамо не було.
Та рахунок 0:0 за такої гри в домашньому матчі був би для Динамо справжньою нагородою і великим успіхом. Треба було б забивати в Казані - ось і все. А тут - два домашні м’ячі. Пічалька...
Що ще вразило: на прес-конференції Сьомін заявив, що Динамо готувалось саме до такої гри. Не знаю, як кому, але мені ці слова здаються констатацією власного безсилля. Якщо ви до цього готувались, то де ж результати? І знову питання, яке я постійно задаю: як можуть так незграбно грати люди, що все життя професійно займаються футболом? Значить, їм не в футбол треба грати, а йти працювати перукарями в салон красоты Отрадное, або моделями по подіуму вигулювати. Інших варіантів для цих красунь я не бачу.
Шкода нас, звичайних вболівальників, які страждають через політику грошовитих мішків - власників улюбленої команди, для яких гроші, прибуток - мета, сенс і квінтесенція футболу.
Ви придбали одного, іншого, третього, набрали ще кількох, продали двох-трьох, а де ж головне, де гра?
Я не можу сказати, що побачив щось гарне й суперове у футболі Рубіна. Але геть нічого не побачив у футболі Динамо - ось, що прикро вразило.
|
